Закон про українську мову: що потрібно міняти в бізнесі?

Закон про функціонування української мови як державної. Що це означає для власників блогів і сайтів? Власникам сайтів і блогів, що реалізують товари або послуги (в тому числі і медіа) необхідно знати, що всім суб'єктам потрібно перекладати свої ресурси державною мовою, якщо на даний час сайт не має україномовної версії. Фахівці компанії AIN.UA з'ясували у авторитетних перекладачів, SEO-фахівців і юристів всі питання відносно перекладу сайтів, як це позначиться на бюджеті власників, і як при переході в пошуку зберегти трафік і позиції. Також спробували дізнатися, якими санкціями загрожує порушення цього закону.

Закон з точки зору власника компанії

Як і всі інші закони, цей документ передбачає перехідний період, довжиною у вісімнадцять місяців. Якщо розглядати інтернет-бізнес, за наданий період можна організувати переклад інтерфейсу користувача програми та веб-сайту. Не менш важливим нюансом є те, що українською мовою необхідно буде спілкуватися з замовником і організовувати всі заходи. За цей час має бути виконаний переклад сайту і всі методи комунікації з користувачами: реклама, підписки, спілкування в месенджерах, сервісні повідомлення, а також email-розсилки.

Закон містить cуттєву норму, що стосується обсягу інформації українською мовою: він не повинен бути менший, ніж російською. Це говорить про те, що якщо зараз постаратися все перекласти на українську мову, але в подальшому припинити оновлювати переклад, то нічого доброго з цього не вийде.

На чому зараз рекомендується зосередити свою увагу. Варто звернути увагу на автоматизації процесів. Якщо у вас, простіше кажучи, ресурс російською мовою, ви зобов'язані будете вести його українською мовою, для цього необхідно приділяти увагу роботі з програмістами по автоматизації та спрощенню процесу перекладу. Як це реалізувати? На мій погляд, є два шляхи: або перекладаєте самостійно, тобто утримуєте в штаті перекладача на українську мову, або звертаєтеся за послугами до фрілансера або в перекладацьку фірму.

Особливо сильно мовна зміна позначиться на розробниках програмного забезпечення і власниках сайтів:

1. На розробниках.  Інтерфейс користувача, тобто програми, які будуть продаватися в Україні, повинен бути українською мовою або офіційними мовами ЄС. Здається все просто, але треба бути готовим оплачувати роботу копірайтерів, перекладачів, робити додаткову роботу - це буде не так швидко і дорожче;
2. Для розробників, які задіяні в держустановах. Всі вони будуть використовувати виключно україномовні продукти: сайти, софт і все інше. Це зрозуміло і має сенс: якщо і робити gov.ua, то з турботою про національність і мову;
3. Стосовно реселерів. Якщо в Україні продається іноземна продукція, софт в ній повинен використовуватися інтерфейс українською мовою;
4. Для власників сайтів. Всі інтернет-об'єкти, які розраховані на споживачів з України і надають тут послуги, повинні спілкуватися державною мовою. Ніхто не перешкоджає сайту мати опцію вибору іншої мови, та тільки як доповнення.  Наповнення сайтів українською мовою має відповідати іншим мовам на сто відсотків. Детальніше про переклад сайтів можна почитати тут https://translate.jurklee.ua/perevod-saytov/.
5. Стосовно власників онлайн-магазинів. Наприклад, послуги магазину пропонуються тільки російською. З набуттям законом чинності власник зобов'язаний перекласти всі сторінки, включаючи описи товарів, українською мовою. Це займе три місяці наполегливої праці програмістів і копірайтера-перекладача.

Зверніть увагу на те, що ця ж умова поширюється і на ресурси компаній в соцмережах. З Facebook проблем не буде, а ось що мовний виконавець буде робити з LinkedIn або AngelList-поки не зрозуміло.

Окремо кілька слів про відповідальність

Державний орган з питань прав споживачів має право на видачу припису про порушення закону разом зі штрафом, сума якого досить значна. При невиконанні умов припису теж буде виписаний штраф.

З точки зору інтернет-реклами і SEO-просування маємо таке:

Якщо розглянути питання в такому контексті, то українська версія розширить кількість пошукових запитів по яких ранжується ресурс. Це призведе до збільшення числа користувачів, які під час пошуку використовують українську мову. За технічно правильної організації робочого процесу, можна не тільки не втратити трафік, але й мати в подальшому  додатковий. Немає сумніву, що спочатку відбудеться незначне зменшення трафіку, зате потім все повернеться зі збільшенням.

• Багатомовність можна реалізувати по-різному, але треба дотримуватися основних принципів:
• Повинні зберегтися всі мовні версії, просто взяти і перекласти сайт не можна.
• Всі версії повинні розміщуватися на різних URL, наприклад: україномовна - на site.ua, російськомовна - site.ua/ru/.

Невирішеним поки залишається питання українським сайтам ЗМІ, які до цього не мали версії українською мовою, або вона не відповідає нормам новоприйнятого Закону. Чи повинні вони перекладати контент, який напрацьовувався роками? Думаю, що ні, адже закони зворотної дії не мають. Це означає, що ЗМІ повинні, з моменту набуття законом чинності, видавати матеріал українською мовою або, при необхідності, будь-якою іншою. Тобто, інтернет версії ЗМІ також зобов'язані зробити нову версію українською мовою з налаштуванням, відображенням при прямому заході і зайнятися поступовим наповненням контентом з адаптацією під різні мови.

Сайти повинні бути приведені до норм закону протягом перехідного періоду - за півтора року.

З юридичної точки зору:

Мовний закон зобов'язує бізнес внести певні зміни. Вимоги прийнятого закону зобов'язують обслуговувати клієнтів українською мовою. Державна мова України, з моменту підписання закону президентом, є основною для проведення всіх заходів, що стосуються культури, спорту, рекламної продукції, інформування на веб-сторінках і в мобільних додатках.

Зміни відносяться і до договірної частини діяльності. Тепер всі контракти, ліцензійні угоди, публічні оферти для користувачів повинні бути україномовними.

Законом передбачено механізм притягнення до відповідальності юридичних осіб, якщо вони не виконуватимуть встановлені норми. За порушення положення може бути понесена адміністративна відповідальність.

Перше порушення вимог закону загрожує попередженням і приписом про його усунення. Повторно зафіксоване порушення призведе до отримання штрафу, який становитиме до шести тисяч вісімсот гривень. Для друкованих ЗМІ - вісім тисяч п'ятсот гривень.

Кримінальна відповідальність для представників бізнесу законом не передбачена.